Особливості мармуру: історія, види та текстура

Які існують види, фактури і способи обробки мармуру

З найдавніших часів мармур активно застосовується для будівельних, архітектурних, лікувальних та інших цілей. Натуральний матеріал поєднує зовнішню привабливість і відмінні експлуатаційні властивості. Такі характеристики мармуру зумовили його широке застосування в будівництві та декоративній обробці. У перекладі з грецької marmaro означає «сяючий камінь».

Що таке мармур

Матеріал являє собою камінь природного походження. Його формула ─ CaCO3. Основна складова каменю ─ кальцит (карбонат кальцію). Щільність матеріалу ─ 2,2-2,6 г / см3, твердість ─3 бали (за 10-бальною шкалою Мооса).

Особливість мармуру ─ широкий вибір відтінків, починаючи від білого і закінчуючи насиченим чорним. Його поверхня прикрашена візерунками, що надає кожному виробу, виконаного з цього матеріалу, оригінальність. Завдяки привабливому виду і унікальним властивостям мармур вважається уособленням шляхетності.

Його висока вартість зумовила появу на ринку аналога штучного походження. Особливою популярністю користуються плитки, декоровані «під мармур». Хоча зовнішня схожість вражаюча, характеристики аналога на порядок нижча, ніж у натурального матеріалу.

Корисні властивості

Природний матеріал володіє рядом позитивних якостей:

• бактерицидні властивості. Ще в давнину люди помітили цілющі властивості каменю. Ці особливості природного мармуру зробили його кращим варіантом для обробки хамамів і медичних установ;
• заспокійливий ефект. Численні дослідження підтверджують позитивний вплив матеріалу на нерви. Споглядання візерунків, що химерно прикрашають поверхню, сприяє зняттю роздратування. Ще одна перевага ─ здатність поглинати звуки, які можуть викликати тривогу;
• приємні тактильні відчуття. Сам камінь холодний, але в приміщенні його поверхня нагрівається до кімнатної температури. Тому дотик до виробів з нього не викликає дискомфорту;
• зниження вібрацій. Жителі мегаполісів страждають від цього неприємного явища. Виникненню вібрацій сприяє близькість жвавих автомагістралей, трамвайних колій чи залізниці. Це негативно позначається на загальному самопочутті, погіршує настрій. Камінь має стійкість до вібрацій, що дозволяє звести до мінімуму їх вплив на людський організм.

Єдиний мінус ─ висока вартість. Ціна пояснюється красою і довговічністю каменю. З огляду на переваги та недоліки природного мармуру, можна сказати, що він цілком заслужено займає лідируючі позиції на ринку оздоблювальних матеріалів.

Види і характеристики матеріалу

У природі зустрічається камінь найрізноманітніших відтінків. Колір залежить від домішок, хімічних елементів органічного або неорганічного походження, присутніх в його складі. Від особливостей структури матеріал може набувати такі відтінки:

• чорний, сіро-синій. Такий колір набуває камінь, до складу якого входить сульфід заліза;
• блакитний, синій. Такий колір зумовила наявність у складі матеріалу домішки бітуму або графіту;
• червоний. Таке забарвлення виникає у матеріалу, що має в складі сульфід заліза;
• світло-жовтий, бурий, помаранчевий. Це камінь з гідроксидами заліза;
• зелений. Подібний відтінок набуває мармур з домішкою хлориту;
• темно-жовтий. Цей колір виникає у каменю, що включає карбонат марганцю.

Для повного розкриття забарвлення матеріал піддають поліруванню. Після процедури його поверхня набуває глибокий, насичений колір.

Сьогодні камінь видобувають в різних державах. Особливо великі родовища розташовуються в Італії, Греції, Китаї, Африці та Середньої Азії. Колір і структура багато в чому залежить від родовища:

• каррарский. Це один з найбільш відомих і цінних сортів. Відмінна риса ─ білий колір;
• пароський. Грецький мармур протягом століть становить гідну конкуренцію італійському. Матеріал відрізняється дуже щільною структурою та чистим білим відтінком без сторонніх домішок;
• коелгінський. Родовище розташовується в Росії. Особливості сорту ─ ніжна структура і напівпрозорий колір, відтінки якого варіюються від білого до світло-блакитного;
• Газганський. Ніжні тони узбецького мармуру роблять його кращим матеріалом для декоративного оздоблення. Саме він був використаний для оздоблення московського метрополітену і оперного театру в Ташкенті.

У грузинських родовищах добувають червоний і сіро-червоний камінь, у Вірменії ─ рожевий і чорний.

В процесі обробки матеріал набуває особливої ​​фактури. Ця процедура відкриває додаткові можливості для декоративного використання. Залежно від особливостей обробки розрізняють наступні види фактур:

• полірована. Це найпопулярніший спосіб, після якого камінь набуває гладку поверхню і м'який блиск. Такі характеристики дають можливість подати колір і фактуру в найвигіднішому світлі. Поліровану поверхню дуже легко підтримувати в чистоті. Але потрібно враховувати, що під впливом води і мінусової температури камінь стає дуже слизьким;
• шліфована. В процесі обробки використовуються абразивні круги, в результаті чого поверхня матеріалу стає шорсткою і матовою. Така фактура знайшла широке застосування в оздобленні фасадів. Шліфований мармур виглядає презентабельно, вимагає мінімального догляду. Разом з тим його поверхню швидко вбирає бруд;
• налощена. Спосіб поєднує в собі переваги полірування і шліфування. Камінь відрізняється м'яким блиском, але його поверхня на дотик не гладка, а оксамитова. Лощена структура підкреслює благородство матеріалу і його природну красу;
• зістарена. Для обробки каменю беруть кислотний розчин і абразивні щітки. Використання природного мармуру з фактурою антик гармонійно доповнює старовинні інтер'єри. Легка шорсткість допомагає розкрити виразність сировини з прожилками;
• бучардована. Свою назву обробка отримала завдяки застосуванню спеціального інструменту ─ молотка для каменю (бучарда). Він оснащений зубами, які під час контакту з каменем забезпечують сколювання поверхні. Це дозволяє отримати на виході рівномірну зернисту фактуру. Після обробки матеріал набуває шорсткість, ступінь якої залежить від величини зубів.

Для отримання колотого мармуру використовуються спеціальні верстати. Матеріал затребуваний для зовнішньої обробки.

Вироби з мармуру

Застосування натурального мармуру не втрачає актуальності в інтер'єрній моді. Він використовується для:

• оздоблення ванних, SPA-зон, холів;
• виготовлення скульптур, надгробків;
• виробництва будівельних сумішей (штукатурки, затирання, шпаклівки).

Різноманітність фактури і відтінків дозволяє створювати унікальні інтер'єри і декоративні рішення. Неможливо знайти дві однакові роботи з мармуру, адже природа не повторюється в малюнках.

Камінь використовується для обробки стін і облаштування підлогових покриттів. Мармурова підлога не тільки надає обстановці розкіш, а й виконує антисептичну функцію, що дуже актуально для медичних установ, лабораторій.

Догляд за мармуром

Камінь за рахунок пористої структури вимагає спеціального догляду. Для очищення його поверхні найкраще підійде вода. Мармур відноситься до групи вапняків, тому використання агресивних засобів для чищення призведе до його розкладання.

Поверхню рекомендується покривати захисним складом, щоб запобігти проникненню в пори рідини. Це може безповоротно зіпсувати колір. Ще один плюс спеціальних просочень ─ збільшення терміну експлуатації матеріалу.

Для догляду рекомендується використовувати засоби з воском, що володіють водовідштовхувальним ефектом. Таке покриття додає мармуру блиск, сприяє збереженню природного кольору.